розбирати

розбирати
-а́ю, -а́єш, недок., розібра́ти, розберу́, розбере́ш, док.
1) перех.Брати, забирати все (всіх) по одному або частинами. || розм. Те саме, що розкуповувати.
••

Розбира́ти буке́ти — проривати, прополювати яку-небудь кущисту сільськогосподарську культуру, залишаючи по одній чи дві стеблини.

2) перех. Розкладати що-небудь на складові частини, деталі. || Роз'єднувати, розділяти на частини. || Обробляти тушу свійської тварини. || Порушувати цілісність якої-небудь споруди, руйнувати, розкладаючи її на окремі частини. || Прибирати руїни, згарища, забираючи звідти все частинами. || розм. Викручуючи голівку в снаряді, виймати з нього вибухівку.
3) перех. Перебираючи що-небудь, розкладати, розміщувати, сортувати і т. ін. за певним принципом. || Виймаючи з чого-небудь те, що міститься в ньому, розкладати, сортувати. || Беручи віжки, правильно розподіляти їх в руках для управління. || Перебирати що-небудь (чотки, волосся і т. ін.).
4) перех., також із спол. чому, чом, що. Вникаючи в подробиці чого-небудь, розглядаючи щось детально, з'ясовувати істину, виносити певне рішення. || Піддавати аналізові що-небудь. || Вести слідство, розглядати судові справи.
5) перех., також із спол. що. Розпізнавати, вгадувати що-небудь зором, на слух, дотик і т. ін. || Уміти прочитати що-небудь (перев. нерозбірливо, дуже дрібно написане).
••

Не розбира́ючи доро́ги — навмання.

6) перех., також із спол. що, де. Розуміти, усвідомлювати що-небудь, з'ясовувати щось для себе. || Розуміти чию-небудь поведінку, натуру. || Мати певні знання в якій-небудь галузі, бути добре обізнаним у чомусь. || Розучувати, засвоювати музичний твір, відтворюючи його на інструменті.
••

Розібра́ти смак чого — відчути повною мірою що-небудь.

7) перех. і без додатка. Розрізняти кого-, що-небудь, враховувати відмінність, різницю між кимсь, чимсь.
8) перех., перен., розм. Охоплювати, оволодівати ким-небудь (про почуття, стан і т. ін.).
9) перех., перен., розм. Сильно діяти, впливати на кого-небудь, викликаючи хвилювання, збудження і т. ін.; проймати. || безос. || Приводити кого-небудь до стану сп'яніння (про алкогольні напої). || Розладнувати шлунок. || безос.
10) перех., розм. Скидати одяг; роздягати.
11) перех., грам. Піддавати аналізові; аналізувати. Розбирати речення.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Полезное


Смотреть что такое "розбирати" в других словарях:

  • розбирати — (собі): багато собі дозволяти, забагато вимагати [IV] …   Толковый украинский словарь

  • розбирати — I = розібрати (брати все, усіх по одному / частинами), розтягати, розтягувати, розтягти, розтягнути, розтаскувати, розтаскати; розхапувати, розхапати (жадібно, квапливо) II ▶ див. аналізувати, обговорювати 2), розуміти I, 1) …   Словник синонімів української мови

  • розбирати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • бурити — розбирати, валити …   Лемківський Словничок

  • розуміти — I 1) (бути здатним правильно оцінювати, осягати розумом що н.), тямити, розбирати, мізкувати, міркувати, петрати, прибирати, кмі[е]тити 2) (по якому, з якої володіти якою н. мовою, бути у змозі сприймати зміст висловленого нерідною мовою), тямити …   Словник синонімів української мови

  • відмуровувати — ую, уєш, недок., відмурува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Розбирати кам яну чи цегляну стіну, що закриває вхід до чого небудь. 2) Відгороджувати кам яною чи цегляною стіною …   Український тлумачний словник

  • жувати — жую/, жує/ш, недок., перех. 1) Роздрібнювати, розминати їжу в роті. || Стискати що небудь у зубах, натискати на щось зубами. 2) розм., ірон. Те саме, що їсти 1). 3) перен., розм. Домагатися чого небудь, аналізувати, розбирати щось, перев.… …   Український тлумачний словник

  • обдумувати — ую, уєш, недок., обду/мати, аю, аєш, док., перех., також із спол. як, що. У думках перебирати, всебічно зважувати що небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.; обмірковувати, обмізковувати. || Детально розбирати, аналізувати в… …   Український тлумачний словник

  • обмірковувати — ую, уєш, недок., обміркува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Те саме, що обдумувати. 2) Детально розглядати, розбирати що небудь, обмінюючись думками, враженнями і т. ін …   Український тлумачний словник

  • розбирання — я, с. Дія за знач. розбирати 1 4), 10), 11) …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»